Я ніколи б не намалював “Дорожній щоденник”, якби 24 лютого 2022 року не розпочалася війна. Цю серію я почав на початку березня і закінчив у середині травня, під час вимушеного перебування у Європі. Малювання в цей час було не лише спробою не збожеволіти, а й надією хоч чимось посильно допомогти, зробити свій внесок, можливо єдиний у цих обставинах, у допомогу своїй країні. Останньою у дорожньому щоденнику була серія воїнів античності. Частини статуй, з відсутніми фрагментами, а часто і просто шматки скульптур, що залишилися, стояли у своїй багатотисячолітній битві на смерть. Я думав не про античних героїв, а про героїв з Азовсталі, про їхню боротьбу і про їхній подвиг і трагедію. Представлені роботи це лінорити, які зроблені з малюнків щоденника, вже по поверненню до Києва.
Ukrainian 
English