Одного разу, під час бесіди, композитор Ігор Щербаков запропонував мені сумісну акцію: експозицію мого живопису та виконання сучасними композиторами своїх творів. Я презентувала цикл робіт “Мінливе” : Ранок – Вечір; День-Ніч; Життя-Смерть; Буття-Небуття- грані часу…Одне перетікає в інше…Де точка відліку? Концерт закінчився, вийшов останній виконавець, сів на стілець ,взяв віолончель, пролунали перші ноти. Раптово через вікно у сутінки залу прослизнув промінь вечірнього сонця і почав повільний рух по стіні, зупинився на моїх картинах. “ Світло ранішнє -Світло вечірнє.” спалахнуло насиченим кольором-світлом! Промінь згас з останнім звуком віолончелі…
Ukrainian 
English