Я як художник все життя говорив, що найкрасивіша картина – це біле полотно. Його б виставляти і виставляти в різних музеях і купувати в особисті колекції. Але чомусь це не практикується.
І тому, коли я сиджу перед білим полотном, щоб починати писати, молюсь, прошу Бога, щоб зробити щось красиве, щоб не псувати цю красу білого полотна, а створити щось красиве. І так і прошу, щоб було на радість нам і ближнім, і при продажу на допомогу тим, хто потребує.
І ось моє біле полотно. Щоб увійти в гармонію з полотном, я пишу з мастіхіна білим по білому. А потім з‘являється в моїх відчуттях ось цей червоний. Найбільш гармонійний колір до білого. Це як тиха але звучна музика в білизнІ небесного простору.